Клінічний випадок № 1: складний багатоуламковий перипротезний перелом стегнової кістки
Пацієнтка, 45 років. Діагноз: складний багатоуламковий перипротезний перелом стегнової кістки.
Виконано відкриту репозицію та стабілізацію перелому за допомогою двох блокованих титанових пластин. Додатково проведено пластику зони перелому аутокісткою.
Рентгенограми до операції
Особливості клінічного випадку
Перипротезний перелом — це перелом кістки поблизу встановленого ендопротеза. Багатоуламковий характер означає утворення кількох кісткових фрагментів, що ускладнює їх зіставлення та надійну фіксацію. Під час планування лікування враховують розташування перелому, стан кісткової тканини та стабільність компонентів ендопротеза.
Проведене хірургічне лікування
- Відкрита репозиція. Хірургічне зіставлення кісткових уламків для відновлення положення стегнової кістки.
- Фіксація двома блокованими титановими пластинами. Пластини та гвинти утримують уламки у визначеному положенні. Блокування гвинтів у пластині створює конструкцію з фіксованими кутами між її елементами.
- Кісткова аутопластика. У зоні перелому використано власну кісткову тканину пацієнтки для підтримки процесів кісткового відновлення.
Мета такого втручання — відновити взаємне положення уламків, забезпечити стабільність фіксації та створити умови для зрощення перелому.
Рентгенограми після операції
Відновлення після операції
Подальше ведення передбачає контрольні огляди та рентгенографію для оцінки положення конструкції й перебігу зрощення. Допустиме навантаження на кінцівку, обсяг рухів та програму реабілітації визначає лікар індивідуально з урахуванням стабільності фіксації та стану пацієнтки.
Післяопераційні рентгенограми демонструють встановлену конструкцію. Самі по собі вони не підтверджують завершене зрощення або остаточний функціональний результат: для цього потрібне спостереження в динаміці.
Загальні принципи лікування перипротезних переломів: AO Surgery Reference. Опис операції наведено за даними цього клінічного випадку.



